Осінь, час тихої, золотої печалі. Осіннє листя падає таночком на землю і павутинка бабиного літа тремтить на сонці сріблястим візерунком. Так і душу людини огортає якийсь таємний смуток, що пройшло літо і зовсім скоро повіє зимовий вітер. І в цей час хочеться почитати щось цікаве і загадкове як сама осінь. Книга франзузької письменниці Франсуази Саган "Чи любите ви Брамса?" дає змогу читачеві відчути ніжність, щире співчуття до своїх героїв і глибоку печаль за справжнім почуттям. Ліна Костенко "Річка Геракліта" - збірка поезій в якій магнетичне коло природи рухається разом з часом і хочеться подивитися на світ крізь "золоту жирандаль" осені , і як осінь залишає садам "шовковий шум танечної ходи".Читаючи збірку захоплюєшся чудовим діалогом авторки і природи .
Вільям Фолкнер "Домашнє вогнище" - автор книги дає нам зрозуміти, що природа і людина дуже взаємозв'язані, а також відкриває широку панораму суспільного життя Америки.
О'Генрі "Останній листок"- в гумористичній формі письменник показує лицемірство і мораль суспільства, а також велику любов до "маленької людини".
Ганна Король "Намалюю щастя" - вірші авторки пронизані жіночністю, одвертістю- бо людська душа прагне до світла, до палкого кохання і безмежної віри.
Констянтин Паустовский "Повести и рассказы" - книга про важкі дороги становлення головних героїв, їх ідейних поглядів на життя, іх відношення до природи.
Немає коментарів:
Дописати коментар