Слова та й голос -
Більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть між люди!
Т.Шевченко
Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Це неземна сила яка народжується десь у височині. І не підлягає ніяким сумнівам, що поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Читаючи вірші ми сумуємо і радіємо, зачаровуємось, відчуваємо музику і дотик струн до своєї душі. І тоді ми стаємо духовно вищими і красивішими. У житті все починається з чогось: річечка з струмочка, дерево з коріння. Так і в поезії. Т. Шевченко і Л.Українка, І.Франко і С.Єсенін, В.Симоненко і В.Стус.Л.Костенко і О.Пушкін...ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаються з нами до кінця.
Немає коментарів:
Дописати коментар