Життя - ріка, назад не повернути хвилі,
Вони минуле віднесуть у далі сиві.....
Вогонь той манить, але обпікає...
Життя лікує, і життя болить,
Життя - це вічність.....
і життя це -мить....
Життя- ріка, назад не повернути хвилі
Кожній людині хочеться тепла, уваги, і особливо якщо це людина - похилого віку.Вони з віком стають дуже ранимі- хочуть поспілкуватися, відчути до себе увагу.В основному це одинокі люди . І вони приходять в бібліотеку не тільки взяти книгу, а й просто щоб їх вислухали. Адже прожите життя в них важке, багато працювали, ростили дітей. Не жаліли ні своїх сил, ні здоров'я, а тепер все важче і важче занести в хату відро води. А, які довгі ночі, особливо зимові і здається їм немає ні кінця, ні краю. І цими самотніми вечорами і ночами вони згадують своє прожите життя- в пам'яті знов і знов промайне важке дитинство, голодні післявоєнні роки. Згадують своїх дітей і внуків, які все рідше і рідше провідують. Але вони розуміють і знають, що в кожного з них свої проблеми і турботи. І все прощають їм і рідкі приїзди, не завжди увагу до себе, бо вони діти навіть в сорок, навіть в п'ятдесят років. І тихесенько по щоці збіжить одинока сльоза одинокої людини. Дуже важливо , щоб ці люди не почували себе не потрібними і самотніми і коли така людина переступає поріг бібліотеки завжди хочеться сказати усміхнене "добрий день" і турботливе "як ваше здоров'я?". Запропонувати почитати книгу про життя або цікаві життєві історії з газети, почути їх і просто подякувати за поради.
Немає коментарів:
Дописати коментар